Опис системи роботи

вчителя початкових класів

Бірківського НВК

П’ятак Євгенії Миколаївни

       Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої  особистості буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Тому я вважаю, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять створюю за допомогою ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в  учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

        На кожному уроці проводиться вирішення проблем і проблемних ситуацій. Цей вид роботи формує  соціально – творчу, соціально – активну особистість учня. Я вважаю, що оволодіти навчальним предметом – означає навчитися розв’язувати  не лише передбачені державним освітнім стандартом завдання, а й такі, що потребують певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме для розвитку творчого мислення учнів   застосовую різні типи нестандартних завдань, вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення, збагачення навчального матеріалу завданнями з  логічними навантаженнями, використання цікавинок на уроках (завдання інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі – жарти, ігрові вправи, тематичні загадки, ребуси, кросворди). Постійним  гостем на уроках математики стала «Королева математики», казковий персонаж, з яким учні поринають у світ математики.

           Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я гадаю…», «На мій погляд…», «Я припускаю…», «Я не впевнений, але мені здається…», «Подумавши, я прийшов до висновку…».

          Цікавий матеріал використовую на різних етапах уроку. Так  на уроках української мови при проведенні каліграфічних хвилинок, пропоную гру – вправу «Сховане слово». Ця робота передбачає закріплення вміння учнів ділити слова на склади та складати із них нові слова.

          Велику увагу приділяю написанню словникових диктантів. Однак при цьому використовую їх творчо і не зводжу роботу лише до орфографії. Це передбачає пояснення етимології слів, тлумачення їхніх значень, уведення слів у речення, добір синонімів, антонімів, визначення приналежності до частин мови, використання звуко–буквеного аналізу найскладніших слів.

    Вивчаючи спільнокореневі слова,  пропоную дітям гру «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель - ведучий  має набір коренів слів, які оголошують в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова.

      На уроках читання під час розчиток використовую ігри «Піраміда», «Падають шишки». На мою думку, дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: « Засічка – кидок (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» - читання зупиняється)», «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» (вершини і починають зменшувати). Є ігри, що використовуються для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю.

         В процесі ознайомлення дітей з ліричним жанром, користуюся різноманітними ігровими прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати, говорити і читати, дозволяють формувати уявлення учнів про віршовану форму, риму, систематизувати читацький кругозір, характеризувати авторів, що вивчаються, набувати досвід широкого розучування віршів. Так, при знайомстві з римою використовую гру «Схожі хвостики» (мишка – кішка, Гришка - книжка, доріжка…).

          Завдяки ігровим формам вдалося залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги «прочитай сторінку», змогли подолати труднощі читання саме через гру. Після тривалого використання в навчальному процесі гри, знання учнів з усіх навчальних предметів покращилися.

В своїй роботі використовую досвід Л. Виготського, Д.Ельконіна, С.Русової.

        Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям освіти  - це мій девіз.